«Слова не на вітер» – Духовне читання, частина I
— о.протоієрей Богдан Гладьо
листопад 2008 р.Б.
Святе Письмо
Mи живемо в епоху майже універсальної грамотності. Біблійна грамотність— знання Біблії,—парадоксально, мабуть на найнижчому рівні в історії, навіть серед тих, що величають себе Християнами.
Студенти не можуть мати успіху, якщо не будуть виконувати домашнього завдання. Без регулярного підвищенняк валіфікацій не можливо будь-кому із фахівців—лікарю, адвокату, вчителю, навіть для працівникa «найбілішого комірчика» — підтримувати свою фахову працю чи акредитування. Навчання, що триває ціле життя, важливе не лише для студента чи працівника, воно необхідне також і для християн.
Основною настільною книгою для кожного християнина є Біблія — з Новим Завітом, взагалі, і з Євангеліями зокрема, формуючими найжиттєвішу частину її. Будь-хто, що предентує, що він є Християнин повинен дотримуватися денного режиму духовного читання, при цьому велику увагу приділяючи як Святому Письму, так і працям духовних настановників. Як потрібно читати Біблію?Не рекомендується читати Біблію підряд від обкладинки до обкладинки.
Ядром Біблії є Євангелії, відтак, в порядку важливості Діяння Апостолів, Псалтир, книги Буття,Приповістей і пророка Ісайі (котрі читаються під час Посту) і решта Св.Письма. Щоденне читання Біблії повинно включати уривок з Євангеліїі уривок з Діянь Апостолів чи Послання Апостолів. Доцільно буде користуватися церковним календарем на кожен день.
Взагалі кориснішим буде, якщо читати уважно кожного дня короткий уривок, аніж цілий розділ раз чи два рази на тиждень. Корисно також щоденне читання Псальмів—від одного до цілої кафизми. Отець Олександер Єлчанінов пропонує наступну пораду щодо читання Св. Письма:
«Ти не успішний в свойому читанні Євангелії тому,що, по-перше, тобі бракує достеменного уявлення. Євангельскі слова не дають тобі яскравої уяви про Христа; для того,щоб її набути, ти повинен докласти всіх зусиль. По-друге, ти не достатньо любиш Христа, бо інакше ти з великим запалом читав би і перечитував би цю, одну і до того лише єдину книгу, яка свідчить про Нього і ти ніколи не переставав би відкривати для себе нові деталі і відтінки значення в ній.
Є два способи читання Євангелії:
- Читати дуже мало нараз—один уривок або два—після того перечитувати знову, роздумуючи, про це цілий день, вважаючи що це слова самого Христа, звернені особисто до тебе.
- Коли ти добре знаєш Євангелії, для того щоб охопити послідовність подій і загальний дух, можеш читати багато з них (одного євангелиста, або всіх чотирьох за один раз). Якщо твоя пам’ять не дуже добра, то це справді добра поміч, а навіть необхідна».
Тоді як є дуже важливо, як зазначає о. Олександер, читати Євангеліє з уявою, розуміючи,що це живучий документ, містичним способом адресований кожному з нас особисто, ми повинні одночасно оберігатися за словами Св. Апостола Петра: «Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим» [II Петра 1:21].
Ми повинні уникати спокус застосовувати чисто особисті пояснення будь-чого,що читаємо в Св. Письмі (це безглуздо і зарозуміло піддаватися цій спокусі, яка спричинилася до існування понад 20 тисяч різноманітних протестантських віток у сьгоднішньому світі!) Подібно як євнух цариці Кандаки [Діяння 8:27] ми признаємо, що не можемо зрозуміти Св. Письма без допомоги інших, мудріших і святіших ніж ми самі. Коли читаємо Біблію необхідно і корисно є звертатися до біблійних коментарів св. отців та святих Церкви, особливо коли маємо справу з трудними чи неясними для нас уривками.
Хоча не маємо поки що православного компендіуму Біблії з поясненням святих отців по-українському, твори Св. Іоана Золотоустого, Св. Феофилакта Охридського та інші є досить доступні для вірних. Так само мусимо припильнувати, що коли читаємо Св. Письмо — читаємо Св. Письмо. Деякі сектанти (наприклад, «мормони» та «свідки Єгови») розповсюджують «біблії», які вони перередагували, і які об’єктивно не є перекладами оригінального грецького тексту.
В принципі, існують три найбільш поширені і вірні переклади Біблії в українській мові: переклад Митр. Iларіона, виданий Бритійським Біблійним Товариством, грекокатолицький переклад, здійснений в Римі в 60-их роках минулого століття і переклад виданий Київським Патріархатом 2004 р. Всі ці переклади добрі, але, як православні, ми дотримуємось тексту Старого Заповіту «від сімдесятьох», тобто грецький переклад Старого Заповіту, здійснений в Олександрії коло 270 року до Христа. Це власне, є той самий Старий Заповіт чим Ісус Христос користувався. Під тим оглядом, видання Київського Патріархату найкраще для нас, бо зміст і текст Старого Заповіту перекладі Митр. Iларіона дотримуються протестантської рецензії (за самозрозумілих причин) і Старий Заповіт Римського видання віддзеркалює римо-католицьку рецензію, яка майже, але не повністю, така сама як і православна.
Основна справа тут — щоби Біблія в нашій хаті знаходилася і часто читалася. Накінець, читаючи Св. Письмо, мусимо завжди запитувати себе: «Як це стосується мене особисто? Що Бог намагається навчити мене? Як можу я застосувати цей урок в свойому житті?» Ми не зможемо навіть почути Божих слів, хіба що готові виконати їх [Пс. 102:17-18].
Щоденне читання Св. Письма — це невід’ємний елемент в житті кожного християнина. Запитаймо себе: скільки часу я проводжу кожного дня біля телевізора чи переглядаючи фільми, читаючи газети, журнали, книжки чи слухаючи музику? Ніхто з нас не має виправдання, щоб не мати за головний пріоритет щоденного студіювання Св.Письма.