Послання Постійної Конференції Українських Православних Єпископів поза межами України на Різдвяний Піст

Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву, та всім вірним дітям Української Православної Церкви в Діяспорі і в Україні.

“У пості перебуває страх Божий, а плоди його — святість, непорочність, довір’я до Бога, Небесне Царство, життя вічне”
—Св. Іоан Золотоустий

Високопреподобні і преподобні отці! Дорогі браття і сестри!

Свята Православна Церква в своїй материнській турботі про спасіння людей, відкриває нам велику таємницю народження Месії — Христа і вказує нам шлях, йдучи яким ми зможемо удостоїтись того, щоб народжений від Діви Христос Спаситель народився і в наших серцях. Благоговіння перед таємницею Різдва Христового змушує нас християн задуматися про те, який шлях ми повинні обрати, щоб гідно підготувати себе до цього великого свята. Цим шляхом є один із багатоденних постів, а саме — Різдвяний піст.

Різдвяний піст, ще називають Филипів піст, або Пилипівка — тому, що починається він з наступного дня після святкування пам’яті святого Апостола Филипа. Апостол Филип прославився проповіддю Слова Божого та чисельними випадками зцілення людей. Православна церква називає його учнем і наслідником Господа нашого Ісуса Христа, спадкоємцем страждань Його. Святого Апостола Филипа розіп’яли на хресті, так само як і Спасителя — Христа.

Різдвяний піст і не лише він, але й усі решту постів впроваджені нашою Церквою в якості засобу, який сприяє піднесенню духа над плоттю, пануванню духовно-моральних прагнень людини над тілесними. Сам Господь наш Ісус Христос освятив піст власним прикладом, коли протягом сорока днів і ночей, проводячи час у молитві і пості, готував Себе до суспільного служіння родові людському. Піст, за вченням Спасителя, допомагає нам очистити наші душі від гріхів, звільняє її від влади диявола і повертає людину до спілкування з Богом. “Цей же рід виганяється тільки молитвою і постом” (Мф. 17:21) — каже Спаситель. Уподібнюючись Господу нашому Ісусу Христу і ми на своєму життєвому шляху повинні використовувати цей Богом даний час Різдвяного посту для нашого молитовного стану душі, для щирого покаяння і для гідної зустрічі з Новонародженим Не мовлям Христом — Спасителем світу.

Встановлення Різдвяного посту відноситься до глибокої давнини. Визначе ної дати встановлення посту немає, але вже в IV-V століттях Православна Церковна практика знає всі чотири річні пости. Різдвяний піст за своєю строгістю можливо і поступається Великому посту, але в Древній Церкві він був дуже строгим. За апостольськими постановами в цей піст дозволяється у всі дні окрім понеділка, середи і п’ятниці споживати рибу і рослинне масло, а також продукти рослинного походження, утримуватись потрібно від продуктів тваринного походження — м’ясо, молоко, яйця та вироби, які їх містять. Днем суворого посту є навечір’я Різдва Христового, коли за традицією не вживається їжа до появи першої зірки, а вечеря називається Свята Вечеря. Будь-які веселощі вважаються порушенням посту.

Піст це — засіб упокорити свою плоть і очиститися від гріхів. Без молитви і покаяння піст стає лише оздоровчою дієтою. Православна Церква разом з правилами обмеження в їжі в період Різдвяного посту також встановила і ряд богослужбових особливостей, які в цей період часу служать одній меті — приготування людських душ до народження Богомладенця Ісуса. За прикладом Спасителя і апостоли вважали піст необхідним для спасіння душі. Апостол Павло, перераховуючи свої подвиги, згадує про піст: “В усьому показуймо себе як служителі Божі, у великому терпінні… в трудах, у неспанні, в постах” (2 Кор 6:4,5).

Отже, піст є необхідний для кожного християнина: він зміцнює здоров’я нашого тіла, очищає нашу душу, спрямовує наші помисли до Бога. Оскільки людина складається з тіла і душі, то й піст має бути тілесним і духовним. Тілесним постом християни обмежують себе від тваринної їжі і стежать, щоб не переїдатися тією їжею, яка споживається в піст. Святі отці Церкви навчають нас, що їсти потрібно стільки, щоб відчувати після їжі невелику проголодь.

Духовний піст проявляється у зміні, яка відбувається в серці людини. Потрібно читати Святе Писання, молитися, творити добрі діла. боротися з гріхом у своїй душі. Всі ці зміни в серці мають одну мету — уподібнитися нашому Господу Icyсу Христу. Саме таким є значення посту в житті кожного християнина і нам потрібно дотримуватись Різдвяного посту, бо він є символом молитов старозавітних патріярхів і пророків, котрі з вірою очікували приходу Месії.

Нехай Всемилостивий Господь Бог допоможе нам належним чином провести цей Різдвяний піст, щоб в чистоті серця та духовній радості ми змогли підготувати себе до гідної зустрічі з новонародженим Немовлям–Христом.

З архипастирським благословенням,

† ЮРІЙ, Митрополит

Української Православної Церкви в Канаді

† АНТОНІЙ, Митрополит

Української Православної Церкви США
Місцеблюститель Української Православної Церкви в Діаспорі

† ІОАН, Архиєпископ

Української Православної Церкви в Діаспорі

† ЄРЕМІЯ, Архиєпископ

Української Православної Єпархії Бразилії та Південної Америки

† ІЛАРІОН, Єпископ

Української Православної Церкви в Канаді

† АНДРІЙ, Єпископ

Української Православної Церкви в Канаді

† ДАНИЇЛ, Єпископ

Української Православної Церкви США