Послання Постійної Конференції Українських Православних Єпископів поза межами України з нагоди 1025-ліття Хрещення Київської Русі-України
Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву, та всім дітям Української Православної Церкви в Діяспорі і в Україні.
“Величаємо тебе, святий рівноапостольний Великий Княже Володимире, і шануємо святу пам’ять твою, бо ти ідолів знищив і всю землю нашу святим хрещенням просвітив”.
Високопреподобні і преподобні отці! Дорогі брати і сестри!
З ласки Божої цього року ми урочисто відзначаємо величну подію в житті українського народу, яка містить в собі глибинний зміст духовного та історичного покликання наших нащадків. Такою історичною подією є відзначення 1025-ліття Хрещення Київської Русі-України.
Коли ми заглибимось в історію минулого, то зможемо побачити, що християнська віра не була чимось новим і чужим для нашого українського народу. Бо вже в першому столітті нашої ери, Євангеліє Христове було проповідане в наших землях Святим Апостолом Андрієм Первозванним. Перебуваючи на Київсьих горах, Апостол прорік: “На цих горах засяє благодать Божа, тут буде велике місто, і Господь воздвигне багато церков”. Не випадково Київ пізніше став центром християнства серед східніх слов’ян.
З берегів Дніпра Православна віра розповсюдилась по свій Київській Русі. З історичних джерел ми знаємо, що вже за часів Князя Ігоря Православна віра ширилась на теренах наших земель, і вже в той час християни побудували в Києві свою церкву Св. Пророка Ілії.
Велику роль в розповсюдженні християнства відіграла Свята Рівноапостольна Княгиня Ольга. Вона перша християнка на великокняжому престолі Києва і перша просвітителька й учителька християнської віри в Київській Русі-Україні. Її хрещення у Константинополі, створило широкий шлях до християнізації нашої держави. Немає сумніву, що Княгиня Ольга, ставши християнкою, хотіла, щоб і її народ прийняв Христову віру, однак вона не наважилась приступити до загального хрещення своїх підданих. Але своїм особистим прикладом християнського життя, високим моральним авторитетом і мудрість Св. Ольга сприяла тому, щоб християнство поширювалось на землях Святої Русі. Це сильно вплинуло на народ та на її внука Князя Володимира.
Ставши володарем Київської Держави, Св. Володимир Великий відзначався як жорстокий войовничий управитель. Але вдивляючись в розвиток інших християнських держав, він поступово змінював свої поганські погляди на християнські. Свята Православна Церква порівнює Князя Володимира з Апостолом Павлом
“…щоб пізнати Православну віру, знайшов ти неоцінену перлину – Христа, що обрав тебе, як другого Павла, і змив у святій купелі сліпоту душевну і тілесну…”
Саме благодать Божа, а не щось інше, спонукала Рівноапостольного Князя Володимира привести свій народ до правдивого Бога. В обговоренні, яку віру прийняти, літописець записав –, “Що наших предків особливо вразила краса і величність віри Православної”. Посли Св. Володимира так були вражені величністю Богослуження в соборі Св. Софії в Константинополі, “що не знали, чи вони на небі, чи на землі, але відчували, що тут Бог з людьми перебуває”.
Наближався день хрещення Володимира Великого. Коли князь увійшов у купіль і Єпископ Михаїл охрестив його, то з очей Володимира впала темрява і він прозрів та радісно закликав: “Нині пізнав я правдивого Бога! Справді великий Бог християнський!” Охрестившись у віру Православну, він сам пильно дбав про поширення християнства у своїй державі… Також за прикладом Князя Володимира Великого в 988 році було хрещенно всіх мешканців Києва. Про це свідчить Митрополит Київський Іларіон:
“Він наказав по всій своїй землі хреститися в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, щоб усі стали християнами і ні один чоловік не противився його повелінню”.
Православна Церква називає Святого Князя Володимира рівноапостольним. А це означає, що у своїй ревності і в проповідуванні Христового Євангелія він рівнявся святим апостолам.
Дорогі брати і сестри!
Тримаймося і ми Святої Православної віри, яку передав нам Св. Володимир Великий. “Пам’ятайте наставників ваших, котрі проповідували вам слово Боже, і наслідуйте віру їх” (Євр. 13:7). Нехай за молитвами нашого Просвітителя Святого Князя Володимира Великого Всемилостивий Господь зміцнює нас у Святій Вірі Православній, допоможе нам подолати всі життєві труднощі, щоб ми могли бути достойними і вірними дітьми своєї рідної Української Православної Церкви і рідної України. Завдяки його мудрому провидінню, Україна з вірою в Христа пройшла через усі віки. З тією ж вірою Україна переможе усі незгоди і залишеться нескореною і вірною прикладу свого великого апостола і Хрестителя Святого Князя Володимира, “бо він наш апостол, він наш хреститель, він славний Божий наш обновитель”.
Святий Рівноапостольний і Великий Князю Володимире – Хрестителю Русі-України, моли Бога за нас грішних і за весь Український народ у рідних землях і у Діяспорі перебуваючий.
З архипастирським благословенням,
† ЮРІЙ, Митрополит
Української Православної Церкви в Канаді
† АНТОНІЙ, Митрополит
Української Православної Церкви США
Місцеблюститель Української Православної Церкви в Діаспорі
† ІОАН, Архиєпископ
Української Православної Церкви в Діаспорі
† ЄРЕМІЯ, Архиєпископ
Української Православної Єпархії Бразилії та Південної Америки
† ІЛАРІОН, Єпископ
Української Православної Церкви в Канаді
† АНДРІЙ, Єпископ
Української Православної Церкви в Канаді
† ДАНИЇЛ, Єпископ
Української Православної Церкви США