«Слова не на вітер»: Моральне життя — о.прот. Богдан Гладьо

uocceast_Fr.Bohdan_Hladio-homilies-400x400

«Слова не на вітер» — Моральне життя

— о.прот. Богдан Гладьо

березень 2009 р.Б.

Як православні християни ми часто зустрічаємось із словом θεοσις, або обоження. Обожнювання – це є стан, який людина може стати через благодать те, що Бог є в Своїй істоті.

Обоження є кульмінацією трьох-частyнного процесу, який настає після  просвітлення, тобто, поселення в нас милості Божої. Просвітлення в свою чергу  наступає за очищенням. Ми очищаємося молитвою, постом, постійним перевіренням думок нахилів і бажань,  і дотримуванням моральних правил нашої віри.

К.С. Люїс пише:

« Люди часто думають про християнську мораль як про певний  вид торгу,  в якому Бог ніби каже: Якщо будете дотримуватися багатьох правил, отримаєте від Мене нагороду, а якщо не будете, тоді Я буду поступати з вами по-іншому».  Так думати, то це, на мою думку,  не найкращий спосіб. Я б краще сказав, що  кожного разу як ви робите певний  вибір, ви повертаєте головнішу частину самого себе, ту частину, яка вибирає щось трошки  інше ніж було перед тим. А беручи ваше життя як цілість  разом з усіма чисельними робленими вами  виборами протягом цілого життя,-  ви повільно направляєте оцю головнішу річ або в сторону небесного творіння або творіння пекельного: або в  твориво, що є в гармонії з Богом, з іншим творінням  і з самим собою, або в інше, що є в боротьбі і ненависті з Богом,  подібним до себе творивом і з самим собою.  Бути першим видом творива є небо: це є – радість,  мир, знання і сила. Бути тим другим означє злість, дурість, страх, гнів, безсилля і вічна одинокість» 

— Mere Christianity

Моральні повчання нашої віри не можна ніколи розуміти як просто дотримування правил.  Справжня  ціль християнської моралі – це очищення серця, бо як учить нас Ісус Христос, що тільки чисті серцем Бога бачитимуть. (Мт. 5:8)

Християнська мораль є коренем  двох окремих реалій: Закону Божого і людського сумління.

Справжня ціль християнської моралі – це очищення серця, бо як учить нас Ісус Христос, що тільки чисті серцем Бога бачитимуть.

Біблія пропонує нам багато прикладів як Бог дає заповіді Його народові. Ті заповіді дані об’явленням,  всупереч  законам фізики, які  відкриті, наприклад, за допомогою спостережень і підрахунків.  Божий закон не менш реальний чи ефективний ніж закони науки. «Божий закон» – це  просто Бог каже нам як життя спрацьовує, і як провадити його, якщо хочемо залишатися людьми розумними, здоровими і в спілкуванні як з Богом, так і один з одним.  Наприклад, просте дослідження 10-х заповідей Божих (Вихід 20:2-17), відкриває,  що заповіді від 1-ї до 4-ї – стосуються нашого взаємозв’язку з Богом, у той час як заповіді від 5-ї до 10-ї, якщо їх не дотримуватися, стають причиною розриву людського взаємозв’язку.

Св. Апостол Павло навчає, що навіть ті, що не ознайомлені з  Божими заповідями,  все  ще по своїй природі чинять як їм підказує людське сумління (Рим. 2:14-16) «виявляють діло Закону, написане в серцях їх».

Отець Олександер Єлчанінов пише:

«Справа в тому, що жити по совісті дуже важко, а жити як усі – дуже легко і складається якось само по собі. Існує дуже чудове прислів’я: «Що Боже – то дороге, а що бісове – то дешеве», і за тим  дешевим всі біжать. Як легко жити без зусиль, у безперервній кінематографії зустрічей, розмов, не несучи ніяких обов’язків, ні до чого себе не заставляючи,  годуючи своє марнославство, лінь, легковажність. Проте, я твердо знаю, що в глибині душі, Вам огидне таке життя, що Ви хотіли б бути доброю, уважною до всіх, прозорливою, чистою людиною…».

— Витяг із шоденника

Ісус Христос є як початок, так і як завершення нашого бажання жити згідно кодексу  христистиянської моралі.  Іншими словами, я  тому веду моральне життя, що хочу пізнати Христа, а живучи так я відкриваю для себе можливість для здійснення того бажання.

Інколи ми сперечаємось з кимось чи чуємо про людей, котрі стараються пропонувати моральність в політичному сенсі. Для нас важливо, щоб ми прилюдно підтримували те, що добре, правдиве і справедливе, і працювали для викорінювання такого очевидного і неприхованого зла як убогість, аборти чи євтаназія –умертвіння безнадійно хворих. Але якщо ми хочемо бачити  більш моральне, справедливіше чи «щасливіше» суспільство, ми будемо старатися змінити людську мораль не законодавством, а будемо ознайомлювати людство з Ісусом Христом. Чому ви не повинні мати статтевих стосунків  з кимось іншим, з ким  ви не одружені, мати багато грошей від продажі наркотиків наркоманам, або лукавством обманювати вашу компанію? Категорична єдина відповідь:  тому, що я знаю Бога і вірю Його Слову.

Люди, які не живуть моральним життям мають дуже  маленьку нагоду пізнати Христа,  а тому навіть і розуміти засади моралі чи моральну поведінку. Як К.С. Люїс зазначає (стосовно цієї теми, було б дуже корисно прочитати 3-ю книжку Mere Christianity повністю):

«Коли людина стає кращою, вона розуміє більше і ясніше, що зло все одно ще до певної міри перебуває в ній. Коли людина стає гіршою, вона менше і менше розуміє, що вона погана. Людина, яка знаходиться по середині між доброю і поганою, знає що вона не цілком добра, а цілком погана людина думає, що вона не така вже й погана. Добрі люди знають як про добро, так і про зло: погані ж не знають про нікотре».

Якщо ми щиро хочемо пізнати Христа, то  крім моління, постування й контролювання думок, нахилів і бажань, – ми будемо додержуватися Божих заповідей і Його моральної науки. Духовним результатом буде наше очищення і просвічення.  І в результаті  практичним продуктом буде більш спокійна, справедливіша, і людяніша спільнота, суспільство і світ.