«Слова не на вітер» — Духовне читання, частина ІІ

— о.протоієрей Богдан Гладьо

грудень 2008 р.Б.

Кожний, хто справді бажає поглибити своє знання про Бога і любов до Бога буде дотримуватися правила щоденного духовного читання.

Крім Святого Письма, Церква пропонує нам велику кількість корисної  для духовного підносення літератури. Праці святих отців, благочестиві твори, життя святих, і богословські праці можуть як  доповнити, так  і  допомогти нам краще зрозуміти тексти Біблії, зокрема, і християнське життя взагалі.

Найскладніші для читання є безсумнівно праці глибокого чи акадамічного богословія. Священики та інші духовні провідники повинні б постійно читати і звертатися до таких текстів, але читання такої «технічної літетатури» для більшості вірних переважно не потрібне.

Однак, є богословська література  – наприклад, вчення отців-пустельників, котрі надзвичайно глибокозмістовні, але одночасно дуже доступні, легко зрозумілі і практичні. Маються також дуже добрі патристичні праці (праці Отців Церкви) такі як проповіді Св. Івана Золотоустого або біблійні коментарі Св. Теофилакта Охридського які можуть бути корисними для читання пересічного мирянина.

Пересічні православні християни безсумнівно дістануть найбільшу користь як від загальнодоступних навчальних чи релігійних праць, так і від читaння життя святих.

Щодо релігійних чи повчальних творів ми повинні обмежитися до добре відомих праць авторитетних православних авторів  таких як Св. Ігнатій Брянчанінов, митр. Калістос Уер, о. Олександер Шмеман, митр. Антоній Блум та інші. У минулому була недостача православної духовної літератури українською мовою, то завдяки зусиллям різноманітних екклезіястичних тіл і навчальних інституцій в Україні ми щасливі бачити переклади і публікації великої кількості доброї православної духовної літератури, здійснених в Україні  протягом останніх 10-ти років. Крім книжок, багато чудових церковних часописів і журналів також випущені в Україні, котрі є прекрасним джерелом інформації і духовних повчань.

Вивчення життя святих також необхідне. Отець Олександер Єлчанінов пише:

«Чому так важливо читати Життя Святих? –  В безмежному спектрі стежок, що ведуть до Бога, котрі  показані в життях святих, можемо відкрити свої власні; ми можемо набути дороговказ, що допоможе нам вийти з джунгліів, в яких ми запуталися нашою людською гріховністю, і таким чином вийти на стежку, яка веде до світла».

Існує багато різних видань Життя Святих: збірка Св. Димитрія Ростовського, грецький Синаксарій та інші переклади на багато  мов.  Мабуть найкращим для щоденного читання є Пролог з Охрид, упорядкований Св. Николаєм Вельмировичем, в котрому подані короткі життєписи головніших святих дня, медитації для роздумування і короткі проповіді для кожного дня року. Це видання також перекладено на багато мов, а тепер доступне також на мережі інтернету.

Цитуючи знову о. Олександра:

«Я переконаний, що при нашому стані життя, щоденне читання  вчення Святих Отців і Життя Святих є суттєво необхідним і найефективнішим чинником підкріплення віри і любови. Це читання допомагає нам формувати конкретну картину сфери, до якої прагнемо піднестися, забезпечує нашу віру уявою, ідеями, почуттями, показує нам напрям, описом різноманітних кроків і ступенів внутрішнього життя дає нам надію, зігріває серце і наближає до благословенного життя святих. Як можемо любити те, чого не бачимо, від якого не може отримати постійного враження? Перші християни були такої великої віри і любови, тому що вони чули і бачили на власні очі, і чого їхні руки торкалися. (1 Ів. 1) Така можливість отримати пряме уявлення від Божественного Світла дано нам або через спілкування з живими святими або через такий самий зв’язок, отриманий від читання і вникнення у їх внутрішнє життя. Це може здаватися, що цієї мети можемо досягнути читанням Євангелій. І ми дійсно можемо – якщо готові, то ми спроможні читати їх з користю. Але є багато людей, для яких Євангеліє нічого не значить – чи тому, що їм надокучили Євангелії в дитинстві, чи тому що світло Євангелій заяскраве для  слабких очей, і не кожен спроможний це збагнути. В цьому випадку потрібна лагідніша атмосфера життя святих, яка просякнута таким самим євангельським світлом, але в більш доступній формі».

Як уже згадувалося стосовно Святого Письма, ми скористаємо з нашого духовного читання тільки тоді, коли маємо наставлення виконувати повчання і заповіді, які містяться в ньому. Як св. Атанасій Олександрійський у De Incarnatione Verbi твердить:

«Але для вивчення і правильного розуміння Св.Письма потрібні добре життя, чиста душа  і християнські чесноти  направляти розум, наскільки  людська природа може, щоб збагнути  правду щодо Бога-Слово. Не кожна людина може просто  зрозуміти вченння святих, хіба що має чистий розум і намагається наслідувати їхнє життя».

Душа, як тіло, не буде рости до свого повного потенціялу без споживання доброї, поживної їди. Святе Письмо, життя святих,  праці благочестивих мужчин і жінок- це пожива для душі, пожива, яка «чинить  зріст тіла на будування самого себе любов’ю» (Єфесян 4:16)