Не кидати слова на вітер

— о.Протоієрей Богдан Гладьо

червень 2008 р.Б.

Десять років тому УПЦК розпочала процес оновлення свого Статуту і Правил. Перший начерк запропонованих Правил був розповсюджений для перегляду і коментарів у 2002 році. У 2005 році, на основі отриманих коментарів, члени нинішнього Статутового комітету розпочали перегляд і перевірку цього документу. В серпні 2007 року, комітет після багатьох обміркувань, обговорень, досліджень і дуже інтенсивної праці, представив перевірені Правила на розгляд і можливе їх затвердження.

Після розповсюдження пропонованих перевірених Правил до всіх священнослужителів і парафій УПЦК та представлення на єпархіяльних з’їздах восени 2007 року, повна Консисторія на своїх нарадах в листопаді 2007 р. попередньо одобрила їх і тоді був втілений задум, щоб просити думок та пропозицій усіх священиків і парафій УПЦК.

Було отримано більше ніж 25 відповідей, які були розповсюджені до всіх членів комітету в квітні місяці. А перед початком нарад повної Консисторії в травні цього року Статутовий комітет протягом двох днів провів наради для їх перегляду. Деякі пропозиції вважалися непрактичними, декілька складалися з запитань радше ніж із пропонованих змін (котрі, до речі, також часто були помічні членам комітету під час їх обговорень), а ще інші мали надзвичайно чудові пропозиції.

Після інтенсивної дводенної праці, Статутовий комітет, втілюючи багато зпропонованих змін в кінцеву версію перевірених правил—досяг одностайної згоди. Ця остання версія була представлена на наради повної Консисторії для прийняття рішення чи цей документ може бути представлений на Надзвичайний Собор в серпні 2008 р. для дискусії і подальшого прийняття. Ретельно обговоривши й обміркувавши, Консисторія прийняла внесок, щоб це зробити.

Процес формулювання начерку, перевірка, обдумування і передумування, та остаточна редакція пропонованих перевірених Правил показали як підбадьорення, так і розчарування. Завваги і пропозиції декотрих індивідуальних осіб і парафій справили на членів комітету надзвичайно приємне враження. Ми дійсно маємо багато розумних, компетентних і відданих членів УПЦК, котрі ревно дбають про свою Церкву. Це була честь отримати як їхню підтримку, так і конструктивну критику.

Одночасно перевірка Правил, мандатована Собором, зустріла багато опору від поодиноких груп і деяких індивідуальних осіб. Як усім нам відомо, між конструктивною критикою (котру радо вітаємо) і обструкціонізмом, недовір’ям, непорозумінням чи навіть ворожим наставленням—існує різниця.

Реакція людини на певні стимули говорить більше про саму особу, аніж про стимулюючий подразник. Основуючись на кількох реакціях, спричинених розповсюдженням і презентацією пропонованих перевірених Правил, стало явним, що декотрі члени з наших вірних мають фундаментально неправильні ідеї про те, що таке Правила, що є Церква, а навіть про Православну Віру.

Щоб прийти до правильного підсумку ми потребуємо правильної інформації. Для того, що прийняти розумне рішення, ми потребуємо не лише інформації, але й зрозуміння. Для того, щоб прийняти належне духовне рішення—ми потребуємо духовної зрілості і прозорливості.

Незважаючи на те, що церковні Правила існують з урядових причин більше ніж з екклезіястичних, було цікаво пройти через ці завваги і почислити скільки разів такі слова як «Церква», «Христос», «Біблія» тощо були вживані для підтримки аргументів чи пропонованих пропозицій, а тоді порахувати скільки разів були вжиті слова «Україна», «Канада» чи «Автокефалія» або їхні похідні слова.

Питання такі як: «А як буде цей новий Статут і Правила заохочувати людей стати членами церкви?» — також вказують на нерозуміння того, що є Правила і що є Християнська Віра. Я ніколи не чув, щоб хтось вступив у членство церкви, тому що полюбив її Правила. Але зате знаю багато людей, котрі включилися в парафію, тому що знайшли там Правду, Красу і правдиву Християнську Любов в літургійному, виховноосвітньому та в суспільному житті парафії — іншими словами, парафії, в якій «слова членів не розходяться з ділом», або де «слова не кидаються на вітер».

Вклавши дбайливість, ресурси і очевидну пристрасть в деякі відповідді, я також не міг не думати, що якщо на цілорічній основі парафіяльні управи і парафіяни відвели б стільки часу і енергії в намаганнях вплинути на уряд щодо підтримки традиційної родини, боротьбу проти абортів, допомогу бідним тощо як декотрі парафії й індивідуальні особи затратили на перегляд пропонованих Правил, наша Церква і суспільство були набагато в кращому стані, і Бог був би краще прославлюваний. Цим не хочу сказати, що Правила не важливі, але, що головніше, те повинно бути перше.

Церква існує для того, щоб проповідувати, навчати і допомагати людям жити згідно Євангелії Ісуса Христа. Хіба що ми вже все знаємо і живемо як вчить Євангеліє, в такому разі не матимемо нічого конструктивного додати до дискусії про Правила або справді до будь-якого питання щодо Церкви чи Віри.

Що значить жити згідно Євангелії? Якою фундаментальною діяльністю повинна займатися особа, яка представляє себе Православним Християнином?

Вірю, що є дев’ять фундаментальних видів діяльного формування і підтримки християнської православної свідомості й способу життя, а це: молитва, піст, діла милосердя, Бого-почитання, духовне читання, участь у Св. Таїнствах, участь у суспільному житті парафії, дотримування норм християнської моралі та християнське свідчення в щоденному житті.

Протягом наступних дев’яти місяців кожен вид цієї діяльності буде поданий детально в цій колонці. Мета того—допомогти всім тим, хто виконуючи змагає до християнського життя, і допомогти тим, які мають такі питання як:
«Що таке насправді християнське життя, Православна Віра і Церква?»