Протоієрей Василь Федів

Протопресвітер Юрій Гнатів

СВЯТОГО АПОСТОЛА АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО

(30 листопада | 13 грудня)

ВЕЛИЧАННЯ:

Величаємо тебе, святий славний апостоле Андрію, і почитаємо страждання і труди твої що ними потрудився ти у благовісті Христовім.

Після кожного стиха, повторюємо Величання.

1. Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.
2. Прославлятимуть небеса дивні діла Твої, Господи.
3. Замість батьків твоїх будуть сини твої.
4. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

TROPAR, TONE 4:

Як первозванний з апостолів і брат верховного, Владиці всіх молися, Андрію, мир вселенній дарувати, і душам нашим велику милість.

КОНДАК, ГОЛОС 2:

Мужности одноіменного Богопроповідника і первозванний учеників Спасових, Петрового родича прославмо, бо він, як колись того, так нині й нас призиває: Прийдіть — ми знайшли Жаданого.

ПРОКИМЕН, ГОЛОС 8:

(Псалом 18:5, 2)
По всій землі лунає голос їх і до краю вселенної слова їх.
Стих: Небеса возвіщають славу Божу, про діла ж Його промовляє небозвід.

АПОСТОЛ:

1 До Коринтян 4:9-16

⁹Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям.
¹⁰Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!
¹¹Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,
¹²і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;
¹³як лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки!
¹⁴Не пишу це для того, щоб вас осоромити, але остерігаю, як своїх любих дітей.
¹⁵Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію…
¹⁶Тож благаю я вас: будьте наслідувачами мене!

АЛИЛУЯ, ГОЛОС 1:

(Псалом 88:5, 7)
Небеса прославлять чудеса Твої, Господи, і істину Твою в церкві святих.
Стих: Прославлюваний Бог у зборі святих.

ЄВАНГЕЛІЯ:

Від Іоана 1:35-51

³⁵Другого дня знов стояв Іоанн і двоє з учеників його,
³⁶Та, поглянувши на Іисуса, що йшов, каже: се Агнець Божий.
³⁷І почули обидва ученики, що він сказав, і пійшли за Іисусом.
³⁸А Іисус, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, каже їм: чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Равві, — тобто сказали: Учителю, — де Ти живеш?
³⁹Каже їм: ідіть і побачите. Вони пійшли і побачили, де Він живе, і пробули у Нього той день. А було коло десятої години.
⁴⁰Один а тих двох, що чули від Іоанна (про Іисуса) і пійшли за Ним, був Андрей, брат Симона Петра,
⁴¹Він зпершу знаходить брата свого Симона та й каже йому: ми знайшли Месію, що означає: Христос.
⁴²І привів його до Іисуса. Іисус же, глянувши на нього, сказав: ти єси Симон, син Іони; ти зватимешся Кифа, що означає: камінь (Петр).
⁴³Другого дня Іисус захотів пійти в Галилею і знаходить Филипа та й каже йому: іди за Мною.
⁴⁴А Филип був з Виθсаїди, з города Андреєвого та Петрового.
⁴⁵Филип знаходить Наθанаїла та й каже йому: про Кого Моисей і пророки писали в законі, Того ми знайшли: Іисуса, сина Іосифового, що з Назарету.
⁴⁶І сказав йому Наθанаїл: з Назарету чи може що добре бути? Филип йому каже: іди і подивись.
⁴⁷Побачив Іисус, що йде до Нього Наθанаїл, та й сказав про нього: от справді Ізраїльтянин, в якому лукавства нема.
⁴⁸Сказав Йому Наθанаїл: звідки Ти знаєш мене? Одповів Іисус і сказав йому: перше ніж покликав тебе Филип, Я бачив, як ти був під смоковницею.
⁴⁹Одповів Наθанаїл і каже Йому: Равві! Ти єси Син Божий, Ти царь Ізраїлів!
⁵⁰Озвавсь Іисус і сказав йому: через те, що Я сказав тобі, що бачив тебе під смоковницею, ти віруєш; більше сього побачиш.
⁵¹І каже йому: истинно, истинно кажу вам: од сього часу побачите небо одкрите і ангелів Божих, що підіймаються і спускаються до Сина Чоловічеського.

ПРИЧАСНИЙ:

(Псалом 18:5)
По всій землі лунає голос їх і до краю вселенної слова їх. Алилуя, алилуя, алилуя.