В річницю Голодомору

Дорогі брати і сестри, дорогі співвітчизники!

Сьогодні ми відзначаємо цю сумну річницю пам’яті жертв голодомору.

З болем в серці і зі сльозами в очах, ми молимось до Господа Бога за спокій їхніх душ. Голодомор це одна з найстрашніших катастроф в історії людства. Внаслідок чітко спланованої політики тоталітарного і комуністичного режиму були знищені мільйони наших співвітчизників. Голодомор перевищив навіть втрати нашого народу під час Другої Світової війни. На превиликий жаль ми і до сьгоднішньго дня переживаємо наслідки цього безжального терору спрямованого на винищення нашої Української нації.

Урожайний український чорнозем став подібний до білійної долини яку бачив пророк Єзекиїл “Рука Господня була на мені,і вивів мене Господь у дусі і поклав серед долини:долина ж була повна костей…” (Єзк 37,1:2).

Не зважаючи на врожайний рік в 1932-1933р в Україні настав жахливий і нечуваний в світі голодомор. Мільйони українського народу гинули з голоду, під карою смерті не вільно було приховувати будь-якої поживи. За схований буханець хліба, чи кілограм зерна жорстокий комуністичний режим карав селян смертю.

Св.Євангелист Матвій свідчить нам, коли цар Ірод повбивав невинних дітей у Вифлиємі, то сповнилось пророцтво Єремії: “В Рамі чути голос, плач і тяжке ридання: то Рахиль плаче за дітьми своїми…” (Мт 2.18).

Цар Ірод замордував не більше як тринадцять тисяч хлопчиків, а московський червоний Ірод, (Сталін) вимордував штучним голодом мільйони українських людей. Не маємо точної статистики, але історики доводять, що в 1932-1933 роках померло з голоду не менш як сім мільонів, а правдоподібно десять мільйонів наших братів і сестер.

Простора урожайна багата Україна “житниця Європи”,вкрита мільйонами трупів,померлих із голоду.

Пригадуються мені слова Т.Шевченка.
“Світе тихий краю милий моя Україно За, що ж тебе сплюндровано… За що ж нині мамо гинеш.”

Ми віруючі християни завжди будемо пам’ятати про цю трагедію, ми молимось за мільйони жертв, які показали велику силу і хоробрість.

Вічная пам’ять загиблим від голоду і репресій!

Молімося щиро до Господа Бога, щоб захистив свободу і незалежність нашої Батьківщини. З глибини душі благаємо Його словами нашої молитовної пісні: “Боже Великий Єдиний нам Україну храни” Амінь.