Послання Постійної Конференції Українських Православних Єпископів поза межами України з нагоди пам’яті 81-х роковин Геноциду-Голодомору в Україні 1932-1933 рр.
Преподобним отцям та усім вірним Українськoї Православнoї Церкви поза межами України в Північній та Південній Америці, Європі, Австралії та Новій Зеландії,
Дорогі браття і сестри!
В сьогоднішні дні, коли наша рідна Україна переживає чи не найскладніші випробування з часу її незалежності, ми українці в Діяспорі та в Україні згадуємо жахливу та трагічну сторінку нашої української історії – Голодомор 1932-33 рр., – та разом з тим молитовно вшановуємо пам’ять мільйонів невинно замучених голодом українців.
Нині зроблене вже не одне наукове дослідження і написана не одна наукова праця, яка не ставить під сумнів та підтверджує той факт, що голод в Україні 1932-33 рр. був штучно створенний тоталітарним режимом та мав цілеспрямований характер знищення українського народу. Тільки богоборчій і атеїстичній владі могло спасти на думку винищити Український народ голодом; народ, який споконвічно був хліборобським та разом з тим, був носієм глибокої духовності, культури і традицій. Голодом комуністична влада намагалася покорити цілий народ, безжально його знищуючи, не зважаючи на молодих, старих чи зовсім малих дітей.
Створивши штучний голод і, тим самим, фізично знищуючи український народ, більшовики мали на меті знищити і викорінити таку ненависну їм українську мову, культуру та релігійну ідентичність народу. Тому без сумніву комуністична влада була владою богоборчою, вона будувала рай на землі без Бога, але події Голодомору свідчать, що такий режим в якому немає місця для Бога може тільки пролити море крові і збудувати пекло на землі для мільйонів людей.
Голодомор – це рана, яка завжди буде болючим шрамом на тілі нашого народу. Масштаби цієї трагедії є надзвичайно великі і її “плоди” ми ще будемо пожинати століттями. Тоталітарна система на протязі десятиліть робила все можливе та неможливе аби скрити і стерти з пам’яті та історії українського народу цю трагедію, яка без перебільшення є трагедією не тільки самих українців, а й усього людства.
Нині нам належить докласти ще багато зусиль, щоб донести правду і правдиву історію про цю нашу національну трагедію в усі найвіддаленіші куточки світу, де її ще нема або може чули в спотвореному вигляді. Адже, не секрет, що і до сьогоднішніх днів сили зла намагаються приховати, замовчати чи то спотворити історичну правду про жахіття Голодомору в Україні 20 століття.
В нашій силі та нашим обов’язком є те, щоб зберегти пам’ять про мільйони померлих наших братів і сестер. Нехай цей скорботний день, в який ми згадуємо цю страшну трагедію минулого століття, завжди буде для нас днем нашого особистого молитовного спогаду за всіх жертв Голодомору. В цей день пам’яті жертв Голодомору, запалімо, кожен з нас, свічку за наших замучених співвітчизників, і піднесімо усі разом наші щирі молитви до Господа, щоб Він упокоїв їх в Своєму Небесному Царстві, простив їм їхні гріхи, а нам подав Своє благословення і зберіг і укріпив незалежність нашої України, яку ще і нині боголюбивий український народ дорогою ціною відстоює і захищає.
З архипастирськими благословеннями,
† ЮРІЙ, Митрополит
Української Православної Церкви в Канаді
† АНТОНІЙ, Митрополит
Української Православної Церкви США
Місцеблюститель Української Православної Церкви в Діаспорі
† ІОАН, Архиєпископ
Української Православної Церкви в Діаспорі
† ЄРЕМІЯ, Архиєпископ
Української Православної Єпархії Бразилії та Південної Америки
† ІЛАРІОН, Єпископ
Української Православної Церкви в Канаді
† АНДРІЙ, Єпископ
Української Православної Церкви в Канаді
† ДАНИЇЛ, Єпископ
Української Православної Церкви США